Лиска: «чорна птаха з білою ознакою»
Гуляючи біля озер чи ставків, ви напевно бачили цих птахів. Здалеку вони нагадують невеликих качечок у чорному оперенні, що діловито пірнають у воду. Знайомтеся — це лиска (Fulica atra), птах 2026 року. Попри свою звичність і поширеність, ці птахи мають чимало цікавих особливостей, про які є нагода дізнатися детальніше.
Свою українську назву птах отримав недарма: його легко впізнати за характерною білою шкіряною «бляшкою» (лисиною) на лобі, яка переходить у біло-рожевуватий дзьоб. Ця яскрава мітка різко контрастує з чорними головою та тілом, створюючи неповторний драматичний образ.
Де її шукати?
Лиска — птах осілий і широко розповсюджений. В Україні вона гніздиться майже скрізь, окрім Карпат, а на півдні країни та в Закарпатті часто залишається навіть на зимівлю.
Ці пернаті полюбляють мілководдя. Ідеальна водойма для лиски — зі стоячою водою або слабкою течією, де густі зарості очерету чи рогозу чергуються з відкритими плесами. Саме тут, серед водної рослинності, лиски будують свої гнізда, іноді влаштовуючи їх прямо на купинах осоки чи у кущах.
Дивовижні ноги та «біг» по воді
Хоча лиска чудово плаває, її ноги зовсім не схожі на качині. Замість суцільних перетинок вона має унікальні шкірясті вирости довкола кожного пальця — так звані фестони. Ці «лопаті» працюють як весла, дозволяючи птаху вправно рухатися у воді, подібно до пірникоз.
Цікавою особливістю лиски є її зліт. Вона не може просто злетіти з місця — їй потрібен розгін. Перед тим як піднятися у повітря, птах гучно «біжить» по поверхні води, здіймаючи цілі фонтани бризок.
Птах з темпераментом
На перший погляд, лиски можуть здаватися граційними та спокійними. Але це враження оманливе. У період розмноження це — справжні власники, які ревно охороняють свою територію.
Лиски бувають дуже агресивними як до родичів, так і до інших птахів. Якщо хтось порушить кордони їхньої ділянки, господарі кидаються в атаку: біжать по воді, галасують, б'ють крилами та бризкаються довгими ногами.
Голос лиски теж важко сплутати з чимось іншим. Найпоширеніший звук нагадує різкий удар каменя об металевий прут.
Раціон
Лиска — всеїдний птах, хоча перевага в раціоні віддається рослинності. Вона є донним кормодобувачем: пірнає, стрибаючи з поверхні води, хапає рослини з дна і виринає, щоб їх з'їсти, тому й полюбляє тихі мілководдя.
До її раціону входять:
- пагони та насіння рослин;
- водорості;
- комахи та інша дрібна живність;
- іноді навіть риба.
Цікаво, що лиска не соромиться бути «піратом». Вона може відбирати їжу в інших птахів — як у своїх родичів, так і в качок.
Розмноження та гніздування
Лиски — дбайливі батьки. І самець, і самка насиджують кладку (зазвичай 5–7 яєць) протягом 21–24 днів. Пташенята вилуплюються вже вкриті пухом і досить самостійні (виводковий тип), але батьки опікуються ними до того часу, як молодь зможе літати — це стається приблизно через 55–60 днів.
Молоді птахи виглядають інакше: вони сірувато-бурі, мають світлі шию та груди, та сама «лисина» темно-бура, а дзьоб світло-бурий. Розмножуватися починають з 2-річного віку.
Як не сплутати?
Лиску часом плутають з її родичкою — курочкою водяною. Ось головні відмінності:
- Розмір: Лиска помітно більша і кремезніша.
- «Обличчя»: У лиски — біла бляшка і дзьоб. У дорослої курочки водяної бляшка червона (хоча у молодих птахів відмінності менш помітні, орієнтуйтеся на розмір).
- Хвіст: Коли лиска плаває, вона тримає хвіст опущеним до води.
- Колір: Лиска виглядає цілком чорною (або буро-сірою), без білого пір'я під хвостом, яке є у курочки.
Чи знаєте ви, що...
- Рекордсмени-довгожителі: Хоча в середньому лиска живе близько 5 років, дані кільцювання зафіксували рекорд — птах прожив 15 років, 3 місяці та 13 днів.
- Гроза хижаків: Сутички та галас на воді не завжди означають бійку між своїми — часто так лиски сигналізують про появу хижака, здіймаючи багато шуму при зльоті.