З 7 по 14 липня чотири дослідники — Оксана Гнатина (Львівський національний університет ім. І. Франка), Юрій Корх (НПП «Прип’ять–Стохід») та  Іван і Володимир Зубковичі (НПП «Нобельський») ще раз обліковували очеретянку прудку. Загалом було обстежено 17 ділянок площею 0,2 км² кожна (разом 3,4 км²). Облік проводився на закладених трансектах, а всі спостереження наносилися на карту в програмі QField. Основним критерієм були саме співаючі самці, адже їхній токовий спів найкраще вказує на присутність виду. Окрім цього, фіксувалися самиці, які годували пташенят та інші особини, які не співали, але вони зазначались окремо й не підсумовувалися до облікованих самців очеретянок. Результат порадував – зареєстровано 40 співаючих самців. Порівняно з першим обліком, під час якого зареєстрували лише 18 особин, кількість птахів була помітно більшою, однак усе одно оцінюється як низька для ключової гніздової території. 

Паралельно з обліком очеретянки прудкої команда здійснила ботанічний опис облікової території у 85 точках, відзначаючи ключові характеристики середовища існування виду: висоту рослинності, наявність купин осоки, очерету, вербових кущів, відкритої води тощо. За результатом науковці відмітили суттєве збільшення висоти рослинності та ознаки висихання болота, які є негативними чинниками для гніздування виду.

Другий моніторинг проводився невипадково: очеретянка прудка здатна виводити друге потомство протягом одного сезону. Якщо умови залишаються сприятливими, це підвищує шанси на зростання чисельності.

Основною загрозою для виду залишається втрата придатних місць гніздування — через заростання осокових боліт чагарниками й очеретом. Ситуацію ускладнюють пожежі, які виникають через підпали. Саме тому, з першого року впровадження проєкту, фахівці Товариства охорони птахів України проводить заходи з розчищення болота та відновлення сприятливих умов для виду.

Отримані результати — це виклик для всієї команди. Адже йдеться не лише про збереження однієї рідкісної пташки, а й про майбутнє, де люди та природа можуть гармонійно співіснувати.

Проєкт «Збереження найрідкіснішого континентального горобцеподібного Європи: транскордонна ініціатива з відновлення популяції очеретянки прудкої» (LIFE23-NAT-LT-LIFE4AquaticWarbler)фінансується Програмою ЄС LIFE, Міністерством навколишнього середовища Литви, Umweltstiftung Michael Otto, Kurt Lange Stiftung, Bird Conservation Fund, Stiftung Naturschutzfonds Brandenburg та партнерами проєкту. Фінансується Європейським Союзом